українськаenglish


 

 

 

к.х.н., доц.
Крайнер З.Я.
1965-1975 - зав каф. хімії
1982-1983 - зав.каф. органічної і біологічної хімії

 



ст. викладач
Гудзь П.Ф.




викл.
Юхновська Т.Л.

 





к.пед.н., доц.
Дробоцький А.С.
проректор, зам. декана


викл.
Бурбан Н.М.



викл.
Грицюк А.С.


к.х.н., доц.
Куратова Т.С.
1976-1984 - зав.каф. неорганічної хімії


к.б.н., доц.
Крутовський С.В


к.х.н., доц.
Янчук М.І.

д.біол.н., проф. Явоненко О.Ф.
1976-1982 - зав.каф. органічної і біологічної хімії, ректор


д. біол. н., проф.
Яковенко Б.В.


к.х.н., доц.
Горбовий П.М

При майстрах якось - легше
Вони - як Атланти
Держать небо на плечах
Тому і є висота
Ліна Костенко

І душею своєю я вас, як умів, причащав




к.х.н., доц.
Царьова Н.В.
1984-1987 - зав. каф. неорганічної хімії



ст.викл.
Шандрук Р.М.




к.х.н., доц.
Бодров В.П.

 

к.х.н., доц.
Сташко Н.М.
1955-1965 - зав. каф. хімії


д. пед. н., проф.
Романишина Л.М.


викл.
Харченко Б.І.


д.біол.н., проф.
Столяр О.Б.

 

 

 

Спішімо любити люди так швидко відходять
Лишаються по них черевики глуха телефонна рурка
                          (Ян Твардовський)
 
 Let us hurry to love people they depart so quickly
Leaving only their shoes and silence on the phone
                        (Jan Twardowski)

  Фантом –від грецьк. phantasma – видіння, привид
Фантомный образ – ілюзорне відчуття у ампутованій частині тіла

Phantom-limb [post-amputation] pains
Post-amputation pain is a form of neuropathic pain,
and is often a chronic and disabling condition.
Chronic neuropathic pain after amputation is a significant problem,
with a reported incidence during the first year as high as 70%.
Patients feel as though the limb is still attach d to their body
as the brain continues to receive nerve impulses that originally
relayed messages from the missing limb.

 Хари́зма ( греч. χάρισμα , «милість»,
 «божествений дар», «благодать»). Звичайно
 під харизмою розуміють емоційно-психічні
здібності людини, завдяки яким її оцінюють
як обдарованого особливими якостями і
здатного здійснювати ефективний вплив на інших 
 The word charisma (from the Greek word χάρισμα
 (kharisma), "gift" or "divine favor," from
kharizesthai, "to favor," from kharis, "favor") refers
 to a rare trait found in certain human personalities
 usually including extreme charm and a ’magnetic’
 quality of personality and/or appearance along with
 innate and powerfully sophisticated personal
communicability and persuasiveness.
   
“Немає жодної людини, що була б сама по собі,
 як острів; кожна людина – це грудка землі,
частка суходолу. Коли камінь змиває морем із
 узбережжя, малішає Європа, так само, як і тоді,
коли вода поглинає цілу скелю, чи оселю твого
друга, або твою власну: тому із смертю кожної
людини малішаю і я, бо я єдиний з усім
людством, і тому ніколи не питай, по кому
подзвін – він по тобі.”
Джон Донн – англійський поет та письменник
 1572-1631.
1621 року Донн стає настоятелем
знаменитого собору святого Павла в Лондоні
No man is an island, entire of itself; every man is a
piece of the continent, a part of the main. If a clod
be washed away by the sea, Europe is the less, as
 well as if promontory were, as well as if a manor of
 thy friend’s or of thine own were. Any man’s death
 diminishes me, because I am involved in mankind;
 and therefore never send to know for whom the
bell tolls; it tolls for thee
John Donne

 Бійся байдужого! Бо з його мовчазної згоди
 кояться всі лиха на Землі!
Народна мудрість каже: не бійся ворога,
найгірше, що він може зробити, це вбити
тебе. Не бійся друга, найгірше, що він може
 зробити, це зрадити тебе. Бійся байдужого,
 бо ні в який момент ти не знаєш, що може
зробити байдужий.

" - Don’t be afraid of your enemy; -at worst he can murder you;
- don’t be afraid of a traitor, -he only can sell you to the enemy.
- be afraid of indifferent people, -because they causes
a world wars and a dishonesty in the world.."
  Bruno Jasinsky
 

                              

Крайнер Зігфрид Якович
Синтез і властивості хінолінових барвників,
статті в Доп. АН СРСР, Журнале общей химии
2 авторських свідоцтва СРСР (1954, 1958 р.р.)

 

                   

Дробоцький Анатолій Степанович
13 посібників для СШ, рекомендованих МО СРСР.
Публікації в «Хімія в школе», «Радянська школа»

                      

Крутовський Станіслав Володимирович
Біохімія ліпідного обміну.
Учень академіка Української академії
 сільськогосподарських наук, проф. С.З. Гжицького
Авторське свідоцтво на винахід (СРСР)

 
    

                                                          

Горбовий Петро Максимович
Створив унікальну лабораторію, наповнив її приладами, посудом, оргтехнікою, реактивами і
 обладнанням і всім цим «і душею своєю вас всіх, як умів, причастив»
автор 37 статей у наукових журналах світового рівня, 4 авторських свідоцтва на винаходи та
патенти (СРСР), 5 посібників, рекомендованих МОН України. Регіоселективний органічний синтез,
методи ІЧ- та УФ-спектроскопії, газової та високоефективної рідинної хроматографії,
кондуктометрії, потенціометрії, полярографії та вольтамперометрії, комп’ютерного моделювання

 

 

Вмирать не хочу я у цім прекраснім світі,
Тут жить і жить мені хотілося б віки,
Де ліс гіллям густим шумить у верховітті
І в світлі сонячнім купаються квітки.
Потік життя ясний, невтримний стукіт серця,
Розлуки й зустрічі, і сум, і щирий сміх!
Можливо, вплетені в рядки пісень моїх,
Протопчете й мені ви стежку до безсмертя.
І хай по стежці тій я слави не дійду,
Та доки я живу серед живущих нині,
Квітки пісень моїх в убогому саду
Невтомно день при дні роститиму людині.
Зривайте ж ті квітки, хоч для хвилинних втіх,
А в’янути почнуть − додолу киньте їх!
                    Рабіндранат Тагор

   Зеленим вогнем береза,
   Як свiчка, в полi горить.
   Нi вiтер, нi блискавок леза
   Не можуть її погасить.

   Коли сумовитим дзвоном
   Осiння блакить загуде,
   Те полум’я стане червоним
   I тихо на землю впаде.

   Любове моя вогнекрила,
   Ти линеш в осiнню даль.
   Та краще б тебе згасила
   Ненависть, а не печаль.
                          Дмитро Павличко

 

Заворожи мені волхве,
Друже сивовусий!
Ти вже серце запечатав,
А я ще боюся.
Боюся ще погорілу
Пустку руйнувати,
Боюся ще, мій голубе,
Серце поховати.

Може, вернеться надія
З тією водою
Зцілющою й живущою,
Дрібною сльозою −
Може, вернеться з-за світа
В пустку зимувати,
Хоч всередині обілить
Горілую хату.

І витопить, і нагріє,
І світло засвітить…
Може, ще раз прокинуться
Мої думи-діти.
Може, ще раз помолюся,
З дітками заплачу.
Може, ще раз сонце правди
Хоч крізь сон побачу…

Стань же братом, хоч одури,
Скажи, що робити:
Чи молитись, чи журитись,
Чи тім’я розбити??!
                       Тарас Шевченко

 ***********************************   

 

Янчук Микола Іванович 
Кінетика реакцій похідних фосфінових кислот.
Більше 70 публікацій у у наукових журналах
світового рівня, авторське свідоцтво на винахід (СРСР)

Там під Львівським замком старий дуб стояв...

Там під Львівським замком старий дуб стояв,
А під тим дубочком партизан лежав.

Він лежить не дише, так неначе спить,
Золотим волоссям вітер шелестить.

А побіля нього матінка стоїть,
Сльози проливає, й стиха говорить.

“Сину ж ти мій, сину, дитино моя —
були б тя не вбили, якби не війна.

“Було вас у мене п’ятеро синів,
Ти був наймолодший сину мій Андрій.

“Ти був ще маленький батько в бою впав,
Він за Україну голову поклав.

Я ж тебе кохала, я ж тя берегла —
А тепер могила тут буде твоя.

А позаду неї отаман стоїть,
З повним жалю серцем, тихо говорить.

“Ой не плачте, мамо, син героєм став
Він за Україну голову поклав.

Він за Україну, за свій рідний край,
Щоб по Україні не ходив москаль.

 

              

Шандрук Ростислав Миколайович
Хімічна технологія, біохімія вуглеводів.
 Публікації в Журнале общей химии, Доп АН України.
2 авторських свідоцтва на винахід (СРСР),
 посібник, рекомендований МОН України.
 Громадський діяч, Депутат Тернопільської міської Ради

Сиреневый туман

Автор текста (слов): Липатов Ю.
Композитор (музыка): Липатов Ю

Сиреневый туман над нами проплывает.
Над тамбуром горит полночная звезда.
Кондуктор не спешит, кондуктор понимает,
Что с девушкою я прощаюсь навсегда.

Ты смотришь мне в глаза и руку пожимаешь,
В глазах твоих больших — тревога и печаль…
Еще один звонок — и смолкнет шум вокзала,
И поезд улетит в сиреневую даль.

Последнее «прости» с любимых губ слетает, -
Уеду я на год, а может быть, на два…
А может, навсегда ты друга потеряешь?..
Еще один звонок — и уезжаю я.

Сиреневый туман над нами проплывает.
Над тамбуром горит полночная звезда.
Кондуктор не спешит, кондуктор понимает,
Что с девушкою я прощаюсь навсегда.
 **************************************   

Степан Гіга - У райському саду(Яворина)

Пам’яті Назарія Яремчука

Пісня була записана на сайті 09.02.2007, 22:40 – за рік…..
(http://plus-msk.ru/forum/archive/index.php/t-3341.html 
ЯВОРИНА
Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні,
Наче крапля роси, наче крик журавля - тільки мить.
Я не вірив ніяк, що до мене прийде день останній
І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.
Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі,
І душею своєю я вас, як умів, причащав.
Але видно господь мені інше життя напророчив
І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.

На могилі моїй посадіть молоду яворину
І не плачте за мною - за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

Хай душа переселиться в інший той рай потойбічний,
Бо таких як і я, нас вітала вся ціла сім”я.
Тільки нащо мені ті блаженства роскішні і вічні,
Як мені не всміхнеться донька, сиротинка моя...
У далеких світах, якось раптом усе я покинув,
Бо ввійде мені в душу сльозиною і чебрецем.
І до дому хоч вітром, хоч променем сонця, полину
І легенько війну над твоїм, Україно, лицем.

На могилі моїй посадіть молоду яворину
І не плачте за мною - за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя..

 

Дякую тобі

Дякую тобі,
За те що ти завжди зі мною
І навіть так як я хотів
І не без бою,
Але й без непотрібних слів
Дякую тобі,
За те що ти завжди зі мною
Я живу не так як всі
Як за стіною
Але з любовю на душі.
Дякую тобі,
За те що ти завжди зі мною
І може я твоє дитя,
Але з тобою
Я світу дам нове життя
Славко Вакарчук

 

Умирають майстри,

залишаючи спогад, як рану.
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить.
А підмайстри іще не зробились майстрами.
А робота не жде. Її треба робить.
І приходять якісь безпардонні пронози.
Потираючи руки, беруться за все.
Поки геній стоїть, витираючи сльози,
метушлива бездарність отари свої пасе.
Дуже дививй пейзаж: косяками ідуть таланти.
Сьоме небо своє пригинає собі суєта.
При майстрах якось легше. Вони - як Атланти.
Держать небо на плечах. Тому і є висота.

                                         Ліна Костенко

 

 

....Вот и все. Смежили очи гении.  
И когда померкли небеса,
Словно в опустевшем помещении
Стали слышны наши голоса.

Тянем, тянем слово залежалое,
Говорим и вяло и темно.
Как нас чествуют и как нас жалуют!
Нету их. И все разрешено

 Давид Самойлов
 (David Samoilov)
         


 ******************************************

 

…ще мармур не тесаний твій,
Ще немає на чому повитись плющу жадібному,
Не цвітуть ще осінні троянди в порі весняній,
Камінь, темряву й кров маю тільки ще в серці сумному…                                                             Леся Українка

Хлопці-риболовці
З козацького роду,
Візьміть мене на той човен,
Перевезіть через воду

 

Полночный троллейбуc

                                                                   Окуджава.Б.Ш

                      

Когда мне невмочь пересилить беду,
когда подступает отчаянье,
я в синий троллейбус сажусь на ходу,
в последний, в случайный.

Полночный троллейбус, по улице мчи,
верши по бульварам круженье,
чтоб всех подобрать, потерпевших в ночи
крушенье, крушенье.

Полночный троллейбус, мне дверь отвори!
Я знаю, как в зябкую полночь
твои пассажиры — матросы твои —
приходят на помощь.

Я с ними не раз уходил от беды,
я к ним прикасался плечами...
Как много, представьте себе, доброты
в молчанье, в молчанье.

Полночный троллейбус плывёт по Москве,
Москва, как река, затухает,
и боль, что скворчонком стучала в виске,
стихает, стихает

 На безымянной высоте 

Михаил Матусовский

Дымилась роща под горою,
И вместе с ней горел закат...
Нас оставалось только трое
Из восемнадцати ребят.
Как много их, друзей хороших,
Лежать осталось в темноте —
У незнакомого поселка,
На безымянной высоте.
Мне часто снятся все ребята —
Друзья моих военных дней,
Землянка наша в три наката,
Сосна, сгоревшая над ней.
Как будто вновь я вместе с ними
Стою на огненной черте —
У незнакомого поселка,
На безымянной высоте.

 

 

Нехай для Вас завжди
Цвітуть чебрець і полин
І Найкр
ащі Троянди
З усіх українських долин!

  

 


 

Гарні є гори й ліси
і троянди завжди цікаві
але зі всіх чудес природи
вклоняюся тільки траві
Бо вона потоптана низенька
зовсім без плоду без колоса
траво -- сестричко моя
кармелітко боса
                             Ян Твардовський

Чарівна нічка землю вкрила,
Зірки на небі мерехтять....
А соловейко десь в ліщині
Чудові трелі виграва,
О, соловію, чому співать я так не вмію,
І не зумію їй про кохання розказать.
Ген під вишнями своїми щирими піснями,
Ген під вишнями їй про кохання розказать.

 THE BEATLES - Yesterday

 ( J. Lennon, P. McCartney )  

Yesterday all my troubles seemed so far away.
Now it look as though they’re here to stay,
Oh, I believe in yesterday.

Suddenly, I’m not half the man I used to be.
There’s a shadow hanging over me,
Oh, yesterday, came suddenly.

Why she had to go, I don’t know, she wouldn’t say.
I said something wrong, now I long for yesterday.

Yesterday love was such an easy game to play,
Now I need a place to hide away,
Oh, I believe in yesterday.

Why she had to go, I don’t know, she wouldn’t say.

I said something wrong, now I long for yesterday.

Yesterday love was such an easy game to play,
Now I need a place to hide away,
Oh, I believe in yesterday.
*********************
«Смерть и Время царят на земле,-
Ты владыками их не зови;
Все, кружась, исчезает во мгле,
Неподвижно лишь солнце Любви».
                                 Владимир Соловьев

 

 Вставай, вставай, однополчанин
 

                                                                     слова - Окуджава Б.,

 

                                                                     музыка - Левашов В.

А мы с тобой брат из пехоты,
А летом лучше, чем зимой,
С войной покончили мы счеты,
Бери шинель, пошли домой. ..

К золе и пеплу наших улиц
Опять, опять товарищ мой!
Скворцы пропавшие вернулись,
Бери шинель, пошли домой. ..

А ты с закрытыми очами
Спишь под фанерною звездой.
Вставай, вставай, однополчанин,
Бери шинель, пошли домой. ..

Мы все войны шальные дети,
И генерал и рядовой.
Опять весна на белом свете,
Бери шинель, пошли домой.

  Он не вернулся из боя

Высоцкий Владимир

.Почему все не так, вроде все как всегда
То же небо опять голубое, тот же лес,
Тот же воздух и та же вода
Только он не вернулся из боя

Мне теперь не понять кто же прав был из нас
В наших спорах без сна и покоя
Мне не стало хватать его только сейчас
Когда он не вернулся из боя

Он молчал невпопад и не в такт подпевал
Он всегда говорил про другое
Он мне спать не давал
Он с восходом вставал
А вчера не вернулся из боя

То, что пусто теперь не про то разговор
Вдруг заметил я нас было двое
Для меня будто ветром задуло костер
Когда он не вернулся из боя

Нынче вырвалась словно из плена весна
По ошибке окликнул его я
Друг оставь покурить, а в ответ тишина
Он вчера не вернулся из боя


 
 

З фольклору кафедри

  

Хімічний поверх (ностальгія) на мелодію

«Остров невезения»


Весь покрытый запахом, абсолютно весь,
Этажок химический в универе есть,
Этажок химический в универе есть,
Весь покрытый запахом, абсолютно весь.

Там ребята класные, что не говори,
Белые халатики, химия внутри,
Белые халатики, химия внутри,
Там ребята класные, что не говори.

Что они не делают, запах все идет,
Из пробирки, словно змей черный дым ползёт,
Из пробирки, словно змей черный дым ползёт,
Но что они не делают, а запах все идет.

Все уже доценты там и профессора
Аспирантов много, и студентов тьма
Аспирантов много, и студентов тьма
Но что они не делают,  не идут дела.

Вроде не бездельники и могли бы жить
Им бы факультетик свой, взять и сотворить,
Им бы факультетик свой, взять и сотворить,
Только без биологов химикам не жить.

10 років по тому
Вроде не бездельники и могли бы жить
Старенькие фидеры в щитке заменить,
Даже один фидер немцам подарить,
Только уже не с кем это сотворить,

Этажок химический в Универе был,
Весь покрытый запахом, но как мираж уплыл….

Команда

Хай часом перевіряться таланти,
Нам є за що в житті подяку скласть,
Ми віддані науці як педанти,
Наука нас ніколи не продасть.

Тобі одній життя віддам,
Для тебе білий мій халат,
Моя хімічная наука,
Наука, у якій я кандидат.

Хоч хімію не дуже люблять в школі,
До нас поки іще студенти йдуть,
Ми з ними будем в радості і  горі
І хімія нам прокладає путь.

Тобі одній життя віддам,
Для тебе білий мій халат,
Моя хімічная наука,
Наука, у якій я лаборант.

Нехай відкриють нові елементи,
Сполуки нові завтра сотворять,
Замінять нас таланти-аспіранти
І стануть краще нашого співать.

Тобі одній життя віддам,
Для тебе білий мій халат,
Моя хімічная наука,
Наука, у якій я роблю лад.

10  років по тому
Пришли честолюбивые дублеры,
Дай бог им лучше нашего сыграть…

….А там пари ось такої довжини,
А там конспекти ось такої товщини,
А там не вгадаєш катіони,
А там не осадиш аніони
А-а, хоч зубри, як попугай
А-а і «банан» свій получай ……

 

 

Довідки, коментарі, уточнення


В лютому 2008 р. поспішно оновили сайт кафедри хімії
та радісно відзначили „видатне” свято  Валентина.
1. Енциклопедичний словник крилатих слів і висловів:
 Буква О - Отряд не заметил потери бойца
(З вірша «Гренада» М. О. Светлова) – іронічно про байдуже
 (зневажливе) відношення друзів по спільній справі до долі,
 життя одного зі своїх товаришів  
     

 

...Отряд не заметил
Потери бойца,
И «Яблочко»-песню
Допел до конца.
Лишь по небу тихо
Сползла погодя
На бархат заката
Слезинка дождя...
 Новые песни придумала жизнь…...

Або:Копав-копав криниченьку
Неділеньку – дві...……..
А вже з тої криниченьки орли воду п’ють…
Ой жаль-жаль
Серцю буде –
Візьмуть її люди!
Візьмуть її люди –
Моя не буде!  Ой жаль-жаль!

2. З архівів ТНПУ: Згідно наказу № 81 від 22.09.1987 з 1.10.1987 кафедра неорганічної хімії
 (3 доценти, 1 ст. викл., 1 асистент, в т. ч. 4 канд. наук) і кафедра органічної і біологічної хімії
(3 доценти, 4 ст. викл., в т.ч. 6 канд. наук) були об’єднані у кафедру хімії.
3. Явоненко О.Ф. – зав. кафедрою органічної і біологічної хімії, проф., доктор біологічних наук, ректор інституту.
4. Нью-Йоркская академия наук (англ. New York Academy of Sciences) — американская  общественная
организация. Согласно информации на официальном сайте этой организации, её членом может
стать любой, заплативший некоторый денежный взнос (по состоянию на конец 2006 года, сумма
 взноса на один год составляет 95 долларов для жителей США, и 115 — для остальных; при покупке
членства на несколько лет предоставляется скидка) (Материал из Википедии — свободной энциклопедии).
5. Біохімія — наука про хімічний склад організмів і їх складових частин та про хімічні процеси, що
 протікають в організмах. Біохімія прагне відповідати на біологічні та біохімічні питання за допомогою
інструментів, розроблених при розвитку хімії.Крім того, біохімія розглядає розкладення органічних речовин,
що пов’язано з виникненням ґрунтів, мулу, осадових гірських порід, покладів вугілля, нафти і горючих газів.
Біоорганічна хімія — міждисциплінарна галузь, пов’язана як з хімією, так і з біологією, яка займається
 синтезом і вивченням будови та біологічної функції найважливіших компонентів живої матерії, насамперед
біополімерів і низькомолекулярних біорегуляторів, приділяючи головну увагу з’ясуванню закономірностей
взаємозв’язку між структурою та біологічною дією. На базі її фундаментальних досліджень створюються
технології одержання практично важливих препаратів для медицини, сільського господарства, різних галузей промисловості.
Молекуля́рна біоло́гія — галузь науки, яка вивчає біологічні процеси на рівні біополімерів — нуклеїнових кислот
і білків та їх надмолекулярних структур. Фундаментальними завданнями молекулярної біології є встановлення
молекулярних механізмів основних біологічних процесів, таких як відтворення та реалізація генетичної інформації,
біосинтез білків та інших зумовлених структурно-функціональними властивостями і взаємодією
нуклеїнових кислот і білків, а також вивчення регуляторних механізмів даних процесів. 

  

 Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:
час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,
 час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
 час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,
 час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,
 час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,
 час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
 час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!
 Яка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?
 Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,
 усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...
 Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.
І отож, як котрий чоловік їсть та п’є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!
 Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки,
 до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти,
і Бог так зробив, щоб боялись Його!
 Що є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!
 І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім
 беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...
 Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого
й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.
 Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів,
 щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,
 бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля
для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих,
 і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...
 Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...
 Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору,
і чи спускається вділ до землі дух скотини?
 І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми
радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...
                                                           Еклезіяст

 There is an appointed time for everything.
And there is a time for every event under heaven--
 A time to give birth and a time to die;
 A time to plant and a time to uproot what is planted.
 A time to kill and a time to heal;
 A time to tear down and a time to build up.
 A time to weep and a time to laugh;
 A time to mourn and a time to dance.
 A time to throw stones and a time to gather stones;
 A time to embrace and a time to shun embracing.
 A time to search and a time to give up as lost;
 A time to keep and a time to throw away.
 A time to tear apart and a time to sew together;
 A time to be silent and a time to speak.
 A time to love and a time to hate;
 A time for war and a time for peace.
What profit is there to the worker from that in which he toils?
I have seen the task which God has given the
 sons of men with which to occupy themselves.
He has made everything  appropriate in its time.
 He has also set eternity in their heart, yet so that
 man will not find out the work which God has
done from the beginning even to the end.
I know that there is nothing better for them than
to rejoice and to do good in one’s lifetime;
moreover, that every man who eats and drinks
 sees good in all his labor--it is the gift of God.
I know that everything God does will remain
forever; there is nothing to add to it and there is
 nothing to take from it, for God has so worked
that men should fear Him.
That which is has been already and that which
will be has already been, for God seeks what has passed by.
Furthermore, I have seen under the sun that in
the place of justice there is wickedness and in the
 place of righteousness there is wickedness.
I said to myself, " God will judge both the
 righteous man and the wicked man," for a time
for every matter and for every deed is there.
I said to myself concerning the sons of men,
 "God has surely tested them in order for them to
 see that they are but beasts."
For the fate of the sons of men and the fate of
beasts is the same. As one dies so dies the
other; indeed, they all have the same breath and
 there is no advantage for man over beast, for all is vanity.
All go to the same place. All came from the
 dust and all return to the dust.
Who knows that the breath of man ascends
upward and the breath of the beast descends
downward to the earth? I have seen that nothing
 is better than that man should be happy in his
 activities, for that is his lot. For who will bring
 him to see what will occur after him?
                         Ecclesiastus
   

Всі права захищено. Copyright © 2008 "ZAVEL". Design by velgach