Головна

Педагогічна практика: фінальний старт до професії

: 02 лютого 2026; Останнє оновлення: Понеділок, 02 лютого 2026, 11:45

Для студентів, які здобувають ступінь бакалавра на ОП «Середня освіта (Інформатика, математики, основи STEM-навчання), проведено настановчу конференцію щодо мети, завдань педагогічної практики та засобів її реалізації. Педагогічна практика, яку проходять студенти 4 курсу на базі шкіл-партнерів ТНПУ, надає їм можливість закріпити та збагатити теоретичні знання, отримані під час навчання в закладі вищої освіти, сприяє набуттю реального практичного досвіду для подальшої професійної діяльності в Новій українській школі. Згідно програми практики, студенти упродовж 6 тижнів матимуть змогу зануритись у професію на базі 7-9 класів та вивчити особливості функціонування старшої школи. Практика передбачає організаційну, навчальну, позакласну та науково-дослідницьку роботу.

У роботі конференції взяли участь студенти групи СОІМ-43 та їх наставники з кафедри інформатики та методики її навчання, кафедри математики та методики її навчання та кафедри педагогіки та менеджменту освіти. В ході конференції студентам надано детальні рекомендації щодо виконання завдань та продемонстровано інноваційний інструмент– трекер активностей, який допоможе організувати процес її проходження на засадах відкритості та безперервної підтримки.

Ольга Радченко знайомить студентів із завданнями з педагогіки

Трекер виконання завдань педагогічної практики

Ольга Барна доводить до відома систему оцінювання педагогічної практики

Настанови від Оксани Карабін та Віталія Ачкана на добрий старт педагогічної практики

Старший методист з педагогічної практики, доцент Ольга БАРНА

Магістранти ТНПУ долучилися до міжнародного українсько-іспанського проєкту

: 15 січня 2026; Останнє оновлення: Понеділок, 02 лютого 2026, 11:59

Магістранти ОПП «Середня освіта (Інформатика, математика, STEM-освіта)» Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (Кіндяк Надія, Кіндяк Марія, Мартиновська Таня, Галущак Адріана та Денис Хомчак) брали участь у міжнародному проєкті «Collaborative pathways to Sustainable Development Goals and AI», що реалізовувався у співпраці з університетом з Іспанії (Universitat Politècnica de València (UPV), Політехнічний університет Валенсії).

Під час онлайн-зустрічей, які відбувалися кожні два тижні, магістранти працювали у міжнаціональних командах та досліджували застосування штучного інтелекту для досягнення Цілей сталого розвитку ООН.

Результатом роботи стали власні проєкти, презентовані учасниками під час фінальної зустрічі. Проєкт сприяв розвитку міжнародної співпраці, інтеграції в європейський освітній простір і формуванню готовності магістрантів до участі в наукових та грантових програмах.

Наукове керівництво та методичний супровід участі магістрантів у проєкті забезпечував професор І. М. Цідило.

Освіта для життя

: 29 вересня 2025; Останнє оновлення: Понеділок, 29 вересня 2025, 07:07

Під такою назвою упродовж декількох місяців при міністерстві освіти і науки України працювали експертні групи, які розробляли концептуальні засади освітніх галузей. Напрацьовані документи визначають, як має вибудовуватися навчання з 1 до 12 класу в кожній галузі (мовно-літературній, математичній, природничій та інших). На основі концепцій буде оновлено навчальні програми, створено нові підручники, розроблено програми підвищення кваліфікації для вчителів та модернізовано освітні простори. Це системні зміни, які торкнуться всіх аспектів шкільного життя, — від змісту освіти дошкільного простору. Учасницею однієї із експертних груп, а власне групи інформатичної освітньої галузі, була доцентка кафедри інформатики та методики її навчання Ольга Барна. Робота над розробкою концепції навчання інформатики – не тільки можливість впливу на глобальні процеси в освіті України, а й спосіб залучити сьогоднішніх студентів, а в недалекому майбутньому вчителів, до творення якісної, сучасної та актуальної шкільної інформатики. Адже результати роботи експертів уже імплементовано в курс методики навчання інформатики, яку опановують студенти 3 та 4 курсів фізико-математичного факультету.

За словами Ольги Барни, участь у такій роботі – це водночас і велика відповідальність, і унікальний шанс почути думку різних фахівців, об’єднати зусилля науковців, методистів та практиків. «Ми прагнули створити документ, який буде зрозумілим для вчителів та батьків здобувачів освіти, надасть інструмент, який розкриє мету та потенціал освітньої галузі, стане вказівником покрокового поступу в навчальних результатах учнів. Адже наше завдання – дати дітям не просто знання, а вміння застосовувати їх у житті», – зазначає вона.

Університетська спільнота пишається, що представниця кафедри долучилася до важливого етапу реформування української школи. Участь викладачів у розробці концепцій на державному рівні підтверджує активну позицію університету у впровадженні інновацій та формуванні освітньої політики.

З матеріалами концепцій можна ознайомитись на сайті https://mon.gov.ua/news/polityka-osvita-dlia-zhyttia-etapy-ta-instrumenty-vprovadzhennia.

Представлення освітньої політики міністром освіти і науки Оксеном Лісовим

Платформа «Освіта для життя»

Декан фізико-математичного факультету Галина Генсерук

ТНПУ – учасник міжнародного воркшопу

: 26 вересня 2025; Останнє оновлення: П'ятниця, 26 вересня 2025, 07:04

Доцент кафедри інформатики та методики її навчання Ольга Барна разом із колегами представила міжуніверситетське дослідження на тему «Model of primary school teachers’ readiness for implementing STEM education in the era of artificial intelligence» на міжнародному воркшопі 4th Workshop on Digital Transformation of Education. У ході доповіді (доповідачка Марія Бойко, КCУБГ) було представлено модель готовності вчителів початкової школи до інтеграції STEM та штучного інтелекту в навчальний процес. Дослідження проводилось науковцями Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Його результати будуть корисними не тільки для побудови освітньої політики щодо впровадження STEM-освіти в початковій школі, а й при підготовці здобувачів освіти в галузі Педагогіка (Початкова освіта). Детально із передумовами, мотодологією дослідження та описом складових моделі можна буде ознайомитись після публікації матеріалів воркшопу та їх розміщення в репозиторії е-бібліотеки ТНПУ.